Корекційно-розвивальна програма з розвитку уваги
Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний, хтось починає ходити раніше за інших, але потім тривалий час не говорить, хтось навпаки невміє посміхатися, за те починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує літери. Тому до шкільного віку діти набувають різного багажу досвіду, знань, умінь, навичок, у дітей розвивається поступово увага.
Увага – це форма психічної діяльності людини, яка полягає в її спрямованості і зосередженості на певних об’єктах. Рівень розвитку уваги визначає успішність навчання дитини в школі. У дошкільнят переважає мимовільна увага, дитина ще не може керувати своєю увагою і часто опиняється в полоні зовнішніх вражень. Виявляється це у швидкому відволіканні неможливості зосереджуватись на чомусь одному, частій зміні діяльності.
До початку навчання в школі поступово формується довільна увага.
Розвиток довільної уваги тісно пов'язаний з розвитком відповідальності, що передбачає ретельне виконання будь-якого завдання як цікавого так і ні. Обсяг уваги визначається кількістю однорідних предметів, які охоплює свідомість дитини.
Концентрація уваги – інтенсивність зосереджуваності на одному чи кількох об’єктах. Розподіл уваги можливість сконцентруватися не наодному місці, а на двох або більшій кількості різних об’єктів. Переключення уваги - це переміщення уваги з одного об’єкта на інший. Увага є мимовільною і довільною.
Розвиток мимовільної і довільної уваги у дітей наприкінці дошкільного віку є складовою їхньої готовності до початку шкільного навання.
Запропонована програма орієнтована не більше ніж на 12 осіб. Програма складається з 15 занять. Кожне заняття триває 30-35 хвилин.
Мета програми: розвивати здатність до ігрової поведінки, тренувати переключення уваги, розвивати стійкість уваги, збільшувати обсяг уваги. Підтримувати позитивний настрій у групі.
Завдання програми:
Сформувати вміння працювати за заданим зразком.
Скорегувати вміння адекватно реалізувати отриману інформацію.
Розвивати стійкість уваги.
Збільшувати обсяг уваги.
Тренувати переключення уваги.
Методи: психодіагностика, рухливі ігри, дидактичні ігри, коректурні проби, вправи на концентрацію, переключення , розподіл уваги., слухання казок, спостереження.
Для полегшеної роботи з програмою пропоную використовувати стимульний матеріал, а також завдання з інтегрованого зошита, у якому наводяться коректурні проби, зразки малюнків,які складно виготовити самостійно. Після проведення програми очікується вміння працювати за зразком, удосконалення стійкості уваги, збільшення обсягу уваги, легке переключення уваги.
Заняття 1
Матеріали: музичні записи, пари іграшок (ведмедик і зайчик, великий і мштенький м'ячики тощо); різноманітні групи іграшок: кубиків, кульок, м'ячиків, прапорців, різних за кольором, малюнком, розміром; папір, олівці або фломастери.
Вправа «Знайомство»
Мета: підтримувати позитивний настрій у групі, розвивати вербальний спосіб спілкування.
Діти стоять по колу, кажуть своє ім'я, як їх називають друзі, батьки, кажуть найулюбленіше ім'я. Усі повторюють ім'я, яким називала себе дитина.
Вправа «Зосередження»
Мета: створити позитивний емоційний настірій.
Діти до нас сьогодні завітала бджілка і принесла з собою такі слова, які їй завжди допомагають. Вони і тобі стануть у пригоді під час виконання завдань.
У садку я вчусь не марно,
працює мій мозок старанно.
Увагу і пам'ять свою розвиваю,
нову інформацію швидко сприймаю.
Психолог разом з дітьми розучує вірш.
Гра «Порівняння предметів»
Мета: розвивати концентрацію та переключення уваги, збагачувати словниковий запас.
Перед дитиною ставлять дві іграшки. Вона має спочатку сказати, чим вони схожі, а потім - чим відмінні. Наприклад, ведмедик і зайчик схожі тим, що вони пухнасті, мають лапки, очі, вушка. А відрізняються тим, що ведмедик великий, а зайчик маленький; ведмедик бурий, а зайчик білий тощо. Так можна порівнювати будь-які пари іграшок Для ускладнення гри перед дитиною треба поставити більш схожі іграшки (дві різні машини, два різні м'ячі).
4-5 років - 2 пари іграшок. 5-6 років - З-4 пари іграшок.
Гра «Будь уважним»
Мета: розвивати здатність до ігрової поведінки і до переключення уваги.
Діти під музику марширують. Далі уважно слухають команди: на слово «зайченята» вони мають стрибати, на слово «коники» - немов б'ють «копитцем» по підлозі, «раки» - рачкують, «птахи» - бігають по кімнаті, розмахуючи руками; «журавлики» - стоять на одній нозі.
Гра «Знайди схожі»
Мета: розвивати стійкість уваги.
Дорослий пропонує дитині вибрати з 4-6 кульок таку саму (за кольором, розміром, малюнком), як та, що у нього в руках, чи вибрати такий же кубик, будинок тощо. Щоб малюку було цікаво грати, можна загадувати з ним предмети по черзі і, звичайно, робити при цьому помилки, які він обов'язково помітить. Радійте разом його кмітливості, можливості співпрацювати з дорослим, як із рівним. Можна ускладнити гру, збільшивши кількість предметів, різниця яких не так помітна.
4- 5 років - 4 іграшки. 5-6 років - 6 іграшок.
Гра «Знайди помилки»
Мета: розвивати спостережливість, логічне мислення.
Дорослий заздалегідь готує картинку з 5-6 неточностями.
Наприклад, зображені діти, які граються на подвір'ї взимку, а поряд - дерево з листям, квіти, хлопчик у сандалях, дівчинка з кошиком грибів тощо. Звичайно, зміст картинки і помилки на ній мають бути зрозумілі малюку. Ускладнюючи гру, можна збільшити кількість помилок і зробити їх не такими помітними.
4-5 років - 5-6 помилок. 5-6 років - 8-10 помилок.
Гра «Прощання»
Мета: закріпити позитивне ставлення дітей одне до одного.
Усі стоять у колі, повертаючись до сусіда праворуч, говорять побажання на день.
Заняття 2
Вправа «Нетрадиційне привітання»
Мета: зняти напруження та створити розкуту атмосферу у групі.
На початку кожного заняття ми вітаємося, кажемо чарівні слова одне одному. Сьогодні зробимо це без слів:
·двома долонями;
·однією долонею;
·коліном;
·чолом;
·носом.
Гра «Коректурна проба» (Увага №1)
Мета: розвивати увагу.
Час проведення 10 хвилин.
Перед дітьми є аркуш з малюнками, їх багато але є й однакові. Потрібно знайти:
квітку; (перекреслити);
хатку (взяти в кружечок).
Гра «Що лежить у торбинці?»
Мета: розвивати відчуття і швидкість розподілу уваги.
На столі розкладають геометричні фіryри. Торбинка у ведучого. Усі сидять півколом за столом, по черзі дістають із торбинки по одному предмету, називають його форму. При потребі ведучий допомагає співвідносити предмети з набором геометричних фігур, обводячи пальцем по черзі і те, й інше: «Це яйце, воно овальної форми. Покладіть яйце поряд із геометричною фігурою - овалом. Так діти розкладають усі предмети. При повторі гри можна змінити набір у торбинці, збільшити чи зменшити кількість предметів.
4-5 років - 4 геометричні фігури. 5-6 років - 5-6 фігур.
Гра «Будь уважним» (5 хвилин)
Мета: удосконалювати уважність.
Діти йдуть по колу. Ведучий з різними інтервалами дає команди: коні, зайчики, чаплі. Діти виконують команди: «коні – бють ногою об підлогу», «зайчики – стрибають», «чаплі – стоять на одній нозі.
Гра «Добери з кольором»
Мета: розвивати уяву, стійкість і вибірковість уваги.
У кожної дитини є килимок із різнокольоровими клітинками. Розглядають іграшки, знаходять схожість і відмінність між предметами. Далі діти добирають з кольором іграшки до кожної клітинки килимка, кладуть іграшку на клітинку того ж кольору. 4-5 років - 6 клітинок. 5-6 років - 9 клітинок.
Вправа «Кольоровий танок»
Мета: створити емоційний комфорт.
Діти вибирають кольорову кульку, під музику танцюють із нею.
Заняття 3
Матеріали: картки з різними колами, різної величини; зразки орнаменту (у центрі зелений квадрат, по кутах - червоні кола); аркуші паперу з контурним зображенням того ж орнаменту, вирізані з картону 4 червоні та 4 зелені кола; 4 червоні та 4 зелені квадрати; музичні записи.
Вправа «Павутинка»
Мета: ближче познайомити учасників між собою та подолати опір перед вираженням себе у групі; налаштувати на спільну працю.
Психолог намотує собі на палець нитку, і, розмотуючи клубочок, передає дитині з побажаннями хорошого настрою.
Таким чином утворюється павутинка дружби. Клубочок змотується у зворотному порядку.
«Коректурна проба» (5 хвилин) (Увага №2)
Мета: розвивати увагу.
Знайдіть корівок: з одним вухом і одним рогом (перекреслити), з двома рогами, і двома вухами (взяти в кружечок).
Гра «Розстав крапки за зразком»
Мета: розвивати уяву, стійкість і вибірковість уваги.
Діти розглядають зразки, які висять на дошці. У кожної дитини є таке саме поле але без крапок. Крапки діти повинні постівити. Психолог дає дітям індивідуальні завдання.
Гра «Будь уважним і слухай команду»
Мета: розвивати вміння швидко зосереджуватися, стимулювати увагу, вчити швидко і точно реагувати на звукові сигнали.
Гравці ідуть по колу. Коли ведучий плесне в долоні 1 раз, діти мають зупинитися і прийняти позу журавля (стояти на одній нозі, руки в сторони). Коли плесне два рази, гравці приймають позу жаби (присідають). На три сплески знову ходять по колу.
4-5 років - 3 фігури. 5-6 років - 5 фігур.
Гра «Люстерко»
Мета: розвивати зорове сприймання, здатність до переключення та розподілу уваги.
Дорослий пропонує дітям бути його люстерком, повторювати всі дії, які він робитиме (піднімає одну руку, тупотить обома ногами, махає спочатку однією рукою, потім обома - дитина повторює).
4-5 років - 4 рухи. 5-6 років - 6-8 рухів.
Гра «Орнамент»
Мета: закріплювати вміння добирати фігури, орієнтуватись одночасно на форму і колір.
Дорослий показує, яку він має гарну серветку. Діти називають, яка фігура у неї посередині; які візерунки по кутах; які фігури наклеєні по кутах (червоні кола). Далі діти мають прикрасити свої серветочки: «У вас багато, дітки, різних фігурок. Виберіть потрібні і розкладіть їх по серветках так, як на цій». Дорослий стежить за тим, як діти виконують завдання, допомагає тим, кому важко.
4-5 років - по 4 червоних, 4 зелених. 5-6 років - 6 червоних, 6 зелених.
Рекомендації педагогам у роботі з важкими
підлітками
Працюючи з «важким» підлітком, потрібно:
1. У конфліктних ситуаціях не намагатися здобути перемогу будь-якою ціною - ми теж маємо право змінювати погляди, ми не застраховані від помилок, у дечому можемо і поступитися.
2. Діяти тільки тактичним маневром і ніколи - прямою атакою. Вислуховувати все, не реагуючи негайно ж, і тільки потім, вибравши слушний момент, без роздратування висловити свою думку, що вносить поправки в почуте. Розкривати причини неправильних поглядів підлітка, показувати, в чому помилковість його міркувань, і таким шляхом розвивати і направляти його розумовий процес, забезпечуючи необхідними джерелами.
3. Бути самокритичними, принциповими, намагатися настільки зміцнити довіру молодої людини, щоб він ділився з нами своїми можливими неприємностями.
4. Не ставити на підлітку хрест, адже його загострене самолюбство і соціальна позиція виникли саме внаслідок попередніх соціальних збоїв, які постійно нагадують про себе і підживлюють небажану поведінку.
5. Не намагатися загнати підлітка в глухий кут, поставити в скрутне становище. Не вдаватися до фізичного покарання.
6. Вимагаючи щось від підлітка, не можна торгуватися.
7. Намагатися дотримуватися принципу А.С. Макаренко: чим більше ми поважаємо людини, тим вище наші вимоги до нього.
8. В особистих бесідах посилювати цілеспрямовану життєву орієнтацію підлітків і розвивати їх ідеал Я.
ПАМ'ЯТКА
«Робота із учнями, що слабо встигають»
Під час опитування
-учневі пропонується приблизний план відповіді;
-дозволяється користуватися планом, складеним дома;
-відводиться більше часу для підготовки до відповіді біля дошки;
-можна робити попередні записи;
-користуватися наочністю;
-створювати ситуацію успіху;
-періодично перевіряти засвоєння матеріалу за темами;
-виробляти позитивне ставлення.
Під час вивчення нового матеріалу
-концентрувати увагу на найбільш важливих і складних розділах;
-частіше звертатися із запитаннями;
-залучати учнів як помічників;
-стимулювати питаннями, підтримкою у разі виникнення труднощі.
У ході самостійної роботи
-давати завдання, спрямовані на усунення помилок, допущених під час відповідей чи письмових робіт;
-зазначати позитивні моменти для стимулювання;
-допомагати під час усунення типових помилок поясненнями;
-допомагати частково.
Під час організації домашньої роботи
-підбирати завдання щодо усвідомлення та виправлення;
-проводити попередній інструктаж про порядок виконання домашньої роботи, про можливі ускладнення;
-розподіляти навантаження, аби уникнути перевантаження школярів.
П'ять секретів встановлення духовних стосунків між педагогом та учем
*Спілкуйся якомога більше з дітьми, особливо в позаурочний час.
* Пам ' ятай: знання стосунків у колективі (лідери, підлідери, відторгнуті, ізольовані, група ризику) обов'язково допоможе на уроках, особливо в екстремальних ситуаціях.
*Пізнай у дітях себе колишнього – й навчайся у дітей! Відчувай іншу людину, сприймай її такою, якою вона є, зрозумій її внутрішній світ, передбач поведінку. Умій передбачати й оцінювати якусь ситуацію, річ або точку зору учня очима самого учня.
*Запам ' ятай: духовний контакт – це така сфера, яка легко руйнується, отже, постійно підживлюй її. Дрібниць у стосунках немає. Інколи дрібниця, на твою думку, вважається вагомою обставиною в очах учня чи класу. Найбільше зміцненню духовних контактів сприяють спільні інтереси та потреби.
*Дорожи довірою дітей. Це вагомий компонент у діяльності будь-якої соціальної групи, який досягається завдяки особистій компетентності, сумлінності, чесності.
ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ.
ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ
Мета правового та превентивного виховання – створення умов для формування особистості громадянина України, якому притаманні правова культура, усвідомлені цінності свободи, прав людини, відповідальність, готовність до компетентної участі у громадському житті.
Завдання правової освіти та правового виховання:
– сприяти становленню активної позиції учнів щодо реалізації прав і свободи людини;
– надати основні правові знання, сформувати мотивацію та вміння, необхідні для відповідальної участі молоді в громадському житті;
– створити умови для набуття учнями досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії.
Основні принципи правової освіти і виховання
Зв’язок із практичною діяльністю:
- передбачає пріоритетність зорієнтованості учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати рішення і діяти у правовому полі;
- зорієнтованість на позитивні соціальні дії, що означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, виховання потреби вчитися громадськості протягом усього життя;
- демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством, з колективом, передбачає гуманістичні відносини між педагогами й учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими соціальними угрупуваннями (сім’єю, дитячими і молодіжними організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.);
- плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної різноманітності; виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу.
Зміст правового виховання
Одним із завдань, яке має бути розв’язане системою правового виховання є забезпечення функціональної правової вихованості. Тому зміст виховання в школі-інтернаті, групі продовженого дня має бути спрямований на здобуття учнями знань, вмінь, досвіду правових дій, громадянських переживань, що забезпечують успішність реалізації інтересів особистості у всіх сферах життя.
Ідеї прав людини мають бути основними та наскрізними в системі всього шкільного життя, в його формальних та неформальних проявах.
При реалізації змісту правової освіти і правового виховання в школах-інтернатах необхідно дотримуватись:
– особистісно зорієнтованого підходу, за якого в центр навчально-виховного процесу ставляться інтереси особи учня. Центральною ідеєю правової освіти при цьому є виконання "Декларації прав людини”, а зміст її спрямовується на виховання, громадянина демократичного суспільства, патріота України, який будує свою діяльність на основі визнання абсолютної цінності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід при формуванні змісту правової освіти передбачає врахування вікових особливостей учнів, розробку змісту кожного конкретного етапу навчання і виховання за віковою вертикаллю у взаємозв’язаному контексті всього змісту освіти і виховання;
– діяльність підходу, який визначає спрямування змісту правового виховання на формування вмінь, що забезпечують розвиток соціальної активності особистості. Цей підхід реалізується шляхом створення навчальних, виховних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні загальнолюдські та громадянські цінності. Реалізація цього підходу здійснюється через роботу шкільного співуправління шляхом реалізації глобальних проблем через локальні на основі позитивного досвіду участі учнів в окремих акціях, проектах тощо.
Правове виховання в школах повинно здійснюватись засобом цілеспрямованого впливу на організацію навчально-виховного процесу за такими напрямами:
· Створення тематичного курсу спілкування. Ознайомлення школярів з елементами правової освіти починається вже в школі І ступеня на годинах спілкування.
У середніх і старших класах на таких бесідах треба давати учням певні знання щодо теоретичних засад демократії, історичного досвіду і життя сучасних демократичних суспільств, взаємозв’язку політичної та економічної системи, прав людини і механізмів їх захисту.
· Введення змісту правового виховання до вже існуючих шкільних заходів.
Розробка і впровадження тематичних блоків у процесі виховної роботи. можливе введення окремих елементів змісту правового виховання при організації дозвілля і відпочинку школярів.
· Організація правового виховання під час позакласної та позашкільної діяльності.
Для цього застосовуються найрізноманітніші форми та методи роботи: традиційні зустрічі з працівниками правоохоронних органів, з викладачами правових дисциплін, ВНЗ, екскурсії та експедиції, які мають право виховання спрямування, диспути, дебати, заходи змагального характеру. Це дає можливість учням набути безпосереднього досвіду в реалізації прав і свобод людини, сформувати організаційні та комунікативні вміння.
· Організація демократичного шкільного життя.
Школа як цілісний інститут є середовищем реалізації правової освіти і виховання. Правові навички діти засвоюють, беручи участь у повсякденному житті школи, спільноти, громади. При цьому школа може виступати як модель світу дорослих. Практичною школою демократії має стати учнівське самоврядування.
Ефективне правове виховання можливе лише за реалізації прав і свобод людини в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями має бути для учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Педагог повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку. Необхідно залучити до співпраці зі школою батьків (якщо такі є), культивувати серед них правову культуру.
Успішність здійснення правової освіти та правового виховання значною мірою визначається методами, які використовуються педагогом в процесі роботи. Пріоритетну роль у громадянській освіті відіграють активні та інтерактивні методи, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення.
Можна використовувати також традиційні: лекції, диспути, бесіди, самостійна робота з періодикою, написання рефератів, учнівські доповіді, повідомлення.
Застосування наведених форм і методів правого виховання створює умови для формування в особистості поведінкових норм, здатності адаптуватися до нових соціальних умов, орієнтуватися в них, захищати свої права, поважати інтереси і права інших.
Правове виховання може бути ефективним лише за умови створення правового простору в класі та школі на засадах взаємної довіри, поваги до прав і свобод, толерантності, забезпечення умов для розвитку в учнів почуття власної гідності.
Одним із основних аспектів правовиховної роботи навчального закладу є формування у школярів правової культури.
Основні засади профілактики правопорушень серед неповнолітніх
Профілактика правопорушень серед молоді – це сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на нейтралізацію причин та умов правопорушень і злочинності. Складовими цієї важливої справи є формування у підлітків правильних потреб та інтересів, підвищення їх правосвідомості. Досвід показує, що увага до цього питання невипадкова, адже статистика свідчить, що кількість злочинів та протиправних дій, які були вчиненні неповнолітніми постійно зростає. Це велике державне питання. В його правильній постановці і розв’язанні заінтересовані всі: державні структури, громадські організації, школа і сім'я. Воно зачіпає долю мільйонів людей, більше того – майбутнє нашої країни. Ідеї демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу в освітніх закладах слід реалізовувати в тісній взаємодії з релігійними закладами, медичними, юридичними та соціального захисту населення. Тільки в співпраці та плідній взаємопов’язуючій роботі, включаючи і співпрацю шкільного психолога та соціального педагога, можна прийти до бажаних змін, забезпечити відповідну корекційну роботу з окремими учнями, які мають асоціальну спрямованість поведінки.
Необхідність створення комплексної інноваційної моделі профілактики підліткової злочинності зумовлена передусім потребою в новій, більш ефективній системі реагування на правопорушення та запобігання злочинності серед неповнолітніх. Нове розуміння принципів профілактики злочинності ґрунтується на рекомендаціях Європейського Союзу, документах ООН та ЮНІСЕФ.
Безперечно, правопорушення тісно пов’язані з процесами деморалізації суспільства, бездомності, безробіття, з стрімким розвитком наркоманії, токсикоманії, з розпадом сім’ї, з розповсюдженням інших соціально негативних явищ.
Принципи, на яких базується сучасна система профілактики злочинності:
1. Проактивний, відновний підхід.
запобігає правопорушенням, усуваючи причини та обставини, що можуть спонукати підлітків чинити протиправні дії (проактивний підхід);
передбачає активну участь громади в процесі реабілітації дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з законом або виявляють девіантну поведінку, зокрема надання підтримки та допомоги в її ресоціалізації та реінтеграції (включення в громаду);
створює умови для того, щоб правопорушники взяли на себе належну відповідальність за свої вчинки: усвідомили наслідки скоєного й спрямували свої дії на їх виправлення та відновлення стосунків і миру в громаді (відновний підхід).
2. Врахування психологічних особливостей (враховуються особливості психічного та фізичного стану молодої людини в період формування її особистості, коли їй особливо потрібні підтримка і турбота з боку дорослих, і тому вона має нести справедливу та пропорційну відповідальність за свої дії).
3. Повага до суспільних цінностей (профілактика ґрунтується на засадах поваги до суспільних цінностей, орієнтована на формування в соціумі шанобливого ставлення до загальнолюдських моральних засад, поваги до особистості, а також ґендерних, етнічних, культурних та мовних відмінностей).
4. Визнання прав дитини (визнаються права та свободи дитини, які закріплені в Міжнародній конвенції про права дитини, зокрема її право бути вислуханою та брати участь у процесі прийняття рішень, які впливають на її життя).
На сучасному етапі профілактичної роботи серед дітей та учнівської молоді здійснюється об'єднання ресурсів громади з метою зменшення рівня злочинності серед неповнолітніх. В першу чергу це залучення до профілактичної роботи представників правової системи, зокрема правоохоронних органів, а також органів місцевої влади, соціальних служб і неурядових організацій, які спільно створюють Координаційну раду з профілактики злочинності. Координаційна рада має повноваження ухвалювати рішення щодо адаптації і забезпечення функціонування моделі на рівні міста, району чи області. Координаційна рада також сприяє формуванню мультидисциплінарної команди, до складу якої входять представники відповідних служб громади. Члени мультидисциплінарної команди — це фахівці різноманітних організацій та установ, які об'єдналися для надання безпосередньої допомоги в кожному конкретному випадку, в цьому полягає комплексний підхід до роботи з дітьми та молоддю, що виявляють девіантну чи делінквенту поведінку.
Три рівні профілактики
Три рівні профілактики підліткової злочинності різняться цільовими групами, методами роботи та інструментами.
Первинна профілактика спрямована на налагодження позитивної соціальної взаємодії підлітків (соціально прийнятної, законослухняної поведінки). Основними суб'єктами профілактичної діяльності на цьому рівні є система освіти та шкільні служби порозуміння (ШСП), які під час тренінгів та «кіл» проводять ціннісно-орієнтоване навчання підлітків навичкам конструктивної взаємодії. Передбачається також включення навчальних компонентів з відновного та проактивного підходів в інформаційну стратегію міліції для інформування громадськості та дітей, учнів навчальних закладів. Стратегію інформаційної кампанії розробляє Рада профілактики школи — як невід'ємна частина моделі профілактики підліткової злочинності.
Вторинна профілактика необхідна тоді, коли кримінальна міліція у справах дітей або дільничний міліції реєструють адміністративне правопорушення або інший прояв девіантної/делінквентної поведінки, що не підпадає під дію статей Кримінального кодексу України. в основному (якщо випадок не надзвичайно серйозний) профілактичну діяльність здійснює шкільна Рада профілактики, практичний психолог або соціальний педагог.Важливим напрямком в роботі шкільного психолога і соціального педагога є психокорекція (педагогічна корекція — соціальна педагогіка), а психодіагностика повинна носити лише прикладний характер. Основу психокорекційної діяльності складає робота з психокорекційними групами, в які входять підлітки, схильні до асоціальної поведінки, які вже скоїли незначні правопорушення, стоять на шкільному обліку важковиховуваних дітей або на обліку в комісіях в справах неповнолітніх. Психологом в тісній співдружності з соціальним педагогом організовувались та проводились лекції, семінари для вчителів, батьків з метою підвищення їх психологічної компетентності. Їх ознайомлювали з причинами відставання у навчанні школярів, з проблемами неблагополучних сімей і т.д. На заплановані виховні заходи запрошувались до школи такі спеціалісти, як юрист, інспектор у справах неповнолітніх, нарколог, гінеколог, андролог, сексопатолог і т.д. Після проведення таких заходів значно збільшується число консультацій з питань виховання та навчання підлітків, адже на основі психологічної діагностики, бесід, спостережень надавались конкретні рекомендації учителям і батькам про дальшу роботу з ними.
Таким чином, шкільним психологом і соціальним педагогом в загальноосвітніх закладах проводиться значна профілактична робота з неповнолітніми, схильними до правопорушень.
Це, зокрема:
Шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними.
Відвідування неблагополучних, проблемних сімей (щотижня).
Спільні виступи на батьківських зборах, консиліумах, психолого-педагогічних семінарах.
Проведення виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги.
Ведення картотеки (неблагополучні сім’ї, діти-інваліди, діти з послабленим здоров’ям, діти-сироти, обдаровані діти, важковиховувані і т.д.)
Консультативна робота з учнями, батьками, вчителями.
Співробітництво з комісією в справах неповнолітніх.
Співробітництво з медичними закладами.
Співробітництво з центрами соціальних служб для молоді.
Робота з педагогічним колективом школи: (ознайомлення з новинками психолого-педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх і т.д.).
Третинна профілактика застосовується щодо підлітків, які скоїли правопорушення або злочини. Тож мета профілактики цього рівня — реабілітація правопорушника таповернення його в громаду. Для цього залучають належні ресурси громади та створюють середовище підтримки, що допомагає усунути причини кримінальної поведінки.
Основним на цьому рівні є програма відновного правосуддя. Її суть полягає в тому, що всі особи, причетні до злочину, мають змогу зустрітися і спільно обговорити його причини й наслідки та визначити дії, які допоможуть усунути (виправити) завдану злочином шкоду. Завдяки такій зустрічі підліток має усвідомити вплив своєї протиправної поведінки та взяти відповідальність за її наслідки, виявивши це через виправлення заподіяної шкоди.
Очікувані результати профілактики підліткової злочинності:
Використання дільничними інспекторами міліції, шкільними психологами та соціальними педагогами відновних підходів у роботі з дітьми, які перебувають у конфлікті з законом.
Зменшення кількості випадків девіантної та делінквентної поведінки серед дітей, які навчаються в закладах освіти.
Зменшення кількості повторних правопорушень серед осіб.
Профілактична робота громадськості органічно поєднує чуйність до підлітка, постійну готовність прийти йому на допомогу з глибокою принциповістю, без будь-яких відхилень від суспільної моралі. А це означає забезпечення морального здоров'я нашого суспільства, справді гуманних відносин і взаємної поваги між людьми.
Цій меті підпорядковані всі засоби економічного, культурного та виховного характеру: правове виховання, цілеспрямована діяльність по усуненню обставин, що сприяють правопорушенням, комплексна система виховання в сім'ї, школі. Цілісний підхід до справи профілактики правопорушень передбачає використання і громадської думки, і методів переконання, і закону.
Програма Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України
Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний, хтось починає ходити раніше за інших, але потім тривалий час не говорить, хтось навпаки невміє посміхатися, за те починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує літери. Тому до шкільного віку діти набувають різного багажу досвіду, знань, умінь, навичок, у дітей розвивається поступово увага.
Увага – це форма психічної діяльності людини, яка полягає в її спрямованості і зосередженості на певних об’єктах. Рівень розвитку уваги визначає успішність навчання дитини в школі. У дошкільнят переважає мимовільна увага, дитина ще не може керувати своєю увагою і часто опиняється в полоні зовнішніх вражень. Виявляється це у швидкому відволіканні неможливості зосереджуватись на чомусь одному, частій зміні діяльності.
До початку навчання в школі поступово формується довільна увага.
Розвиток довільної уваги тісно пов'язаний з розвитком відповідальності, що передбачає ретельне виконання будь-якого завдання як цікавого так і ні. Обсяг уваги визначається кількістю однорідних предметів, які охоплює свідомість дитини.
Концентрація уваги – інтенсивність зосереджуваності на одному чи кількох об’єктах. Розподіл уваги можливість сконцентруватися не наодному місці, а на двох або більшій кількості різних об’єктів. Переключення уваги - це переміщення уваги з одного об’єкта на інший. Увага є мимовільною і довільною.
Розвиток мимовільної і довільної уваги у дітей наприкінці дошкільного віку є складовою їхньої готовності до початку шкільного навання.
Запропонована програма орієнтована не більше ніж на 12 осіб. Програма складається з 15 занять. Кожне заняття триває 30-35 хвилин.
Мета програми: розвивати здатність до ігрової поведінки, тренувати переключення уваги, розвивати стійкість уваги, збільшувати обсяг уваги. Підтримувати позитивний настрій у групі.
Завдання програми:
Сформувати вміння працювати за заданим зразком.
Скорегувати вміння адекватно реалізувати отриману інформацію.
Розвивати стійкість уваги.
Збільшувати обсяг уваги.
Тренувати переключення уваги.
Методи: психодіагностика, рухливі ігри, дидактичні ігри, коректурні проби, вправи на концентрацію, переключення , розподіл уваги., слухання казок, спостереження.
Для полегшеної роботи з програмою пропоную використовувати стимульний матеріал, а також завдання з інтегрованого зошита, у якому наводяться коректурні проби, зразки малюнків,які складно виготовити самостійно. Після проведення програми очікується вміння працювати за зразком, удосконалення стійкості уваги, збільшення обсягу уваги, легке переключення уваги.
Заняття 1
Матеріали: музичні записи, пари іграшок (ведмедик і зайчик, великий і мштенький м'ячики тощо); різноманітні групи іграшок: кубиків, кульок, м'ячиків, прапорців, різних за кольором, малюнком, розміром; папір, олівці або фломастери.
Вправа «Знайомство»
Мета: підтримувати позитивний настрій у групі, розвивати вербальний спосіб спілкування.
Діти стоять по колу, кажуть своє ім'я, як їх називають друзі, батьки, кажуть найулюбленіше ім'я. Усі повторюють ім'я, яким називала себе дитина.
Вправа «Зосередження»
Мета: створити позитивний емоційний настірій.
Діти до нас сьогодні завітала бджілка і принесла з собою такі слова, які їй завжди допомагають. Вони і тобі стануть у пригоді під час виконання завдань.
У садку я вчусь не марно,
працює мій мозок старанно.
Увагу і пам'ять свою розвиваю,
нову інформацію швидко сприймаю.
Психолог разом з дітьми розучує вірш.
Гра «Порівняння предметів»
Мета: розвивати концентрацію та переключення уваги, збагачувати словниковий запас.
Перед дитиною ставлять дві іграшки. Вона має спочатку сказати, чим вони схожі, а потім - чим відмінні. Наприклад, ведмедик і зайчик схожі тим, що вони пухнасті, мають лапки, очі, вушка. А відрізняються тим, що ведмедик великий, а зайчик маленький; ведмедик бурий, а зайчик білий тощо. Так можна порівнювати будь-які пари іграшок Для ускладнення гри перед дитиною треба поставити більш схожі іграшки (дві різні машини, два різні м'ячі).
4-5 років - 2 пари іграшок. 5-6 років - З-4 пари іграшок.
Гра «Будь уважним»
Мета: розвивати здатність до ігрової поведінки і до переключення уваги.
Діти під музику марширують. Далі уважно слухають команди: на слово «зайченята» вони мають стрибати, на слово «коники» - немов б'ють «копитцем» по підлозі, «раки» - рачкують, «птахи» - бігають по кімнаті, розмахуючи руками; «журавлики» - стоять на одній нозі.
Гра «Знайди схожі»
Мета: розвивати стійкість уваги.
Дорослий пропонує дитині вибрати з 4-6 кульок таку саму (за кольором, розміром, малюнком), як та, що у нього в руках, чи вибрати такий же кубик, будинок тощо. Щоб малюку було цікаво грати, можна загадувати з ним предмети по черзі і, звичайно, робити при цьому помилки, які він обов'язково помітить. Радійте разом його кмітливості, можливості співпрацювати з дорослим, як із рівним. Можна ускладнити гру, збільшивши кількість предметів, різниця яких не так помітна.
4- 5 років - 4 іграшки. 5-6 років - 6 іграшок.
Гра «Знайди помилки»
Мета: розвивати спостережливість, логічне мислення.
Дорослий заздалегідь готує картинку з 5-6 неточностями.
Наприклад, зображені діти, які граються на подвір'ї взимку, а поряд - дерево з листям, квіти, хлопчик у сандалях, дівчинка з кошиком грибів тощо. Звичайно, зміст картинки і помилки на ній мають бути зрозумілі малюку. Ускладнюючи гру, можна збільшити кількість помилок і зробити їх не такими помітними.
4-5 років - 5-6 помилок. 5-6 років - 8-10 помилок.
Гра «Прощання»
Мета: закріпити позитивне ставлення дітей одне до одного.
Усі стоять у колі, повертаючись до сусіда праворуч, говорять побажання на день.
Заняття 2
Вправа «Нетрадиційне привітання»
Мета: зняти напруження та створити розкуту атмосферу у групі.
На початку кожного заняття ми вітаємося, кажемо чарівні слова одне одному. Сьогодні зробимо це без слів:
·двома долонями;
·однією долонею;
·коліном;
·чолом;
·носом.
Гра «Коректурна проба» (Увага №1)
Мета: розвивати увагу.
Час проведення 10 хвилин.
Перед дітьми є аркуш з малюнками, їх багато але є й однакові. Потрібно знайти:
квітку; (перекреслити);
хатку (взяти в кружечок).
Гра «Що лежить у торбинці?»
Мета: розвивати відчуття і швидкість розподілу уваги.
На столі розкладають геометричні фіryри. Торбинка у ведучого. Усі сидять півколом за столом, по черзі дістають із торбинки по одному предмету, називають його форму. При потребі ведучий допомагає співвідносити предмети з набором геометричних фігур, обводячи пальцем по черзі і те, й інше: «Це яйце, воно овальної форми. Покладіть яйце поряд із геометричною фігурою - овалом. Так діти розкладають усі предмети. При повторі гри можна змінити набір у торбинці, збільшити чи зменшити кількість предметів.
4-5 років - 4 геометричні фігури. 5-6 років - 5-6 фігур.
Гра «Будь уважним» (5 хвилин)
Мета: удосконалювати уважність.
Діти йдуть по колу. Ведучий з різними інтервалами дає команди: коні, зайчики, чаплі. Діти виконують команди: «коні – бють ногою об підлогу», «зайчики – стрибають», «чаплі – стоять на одній нозі.
Гра «Добери з кольором»
Мета: розвивати уяву, стійкість і вибірковість уваги.
У кожної дитини є килимок із різнокольоровими клітинками. Розглядають іграшки, знаходять схожість і відмінність між предметами. Далі діти добирають з кольором іграшки до кожної клітинки килимка, кладуть іграшку на клітинку того ж кольору. 4-5 років - 6 клітинок. 5-6 років - 9 клітинок.
Вправа «Кольоровий танок»
Мета: створити емоційний комфорт.
Діти вибирають кольорову кульку, під музику танцюють із нею.
Заняття 3
Матеріали: картки з різними колами, різної величини; зразки орнаменту (у центрі зелений квадрат, по кутах - червоні кола); аркуші паперу з контурним зображенням того ж орнаменту, вирізані з картону 4 червоні та 4 зелені кола; 4 червоні та 4 зелені квадрати; музичні записи.
Вправа «Павутинка»
Мета: ближче познайомити учасників між собою та подолати опір перед вираженням себе у групі; налаштувати на спільну працю.
Психолог намотує собі на палець нитку, і, розмотуючи клубочок, передає дитині з побажаннями хорошого настрою.
Таким чином утворюється павутинка дружби. Клубочок змотується у зворотному порядку.
«Коректурна проба» (5 хвилин) (Увага №2)
Мета: розвивати увагу.
Знайдіть корівок: з одним вухом і одним рогом (перекреслити), з двома рогами, і двома вухами (взяти в кружечок).
Гра «Розстав крапки за зразком»
Мета: розвивати уяву, стійкість і вибірковість уваги.
Діти розглядають зразки, які висять на дошці. У кожної дитини є таке саме поле але без крапок. Крапки діти повинні постівити. Психолог дає дітям індивідуальні завдання.
Гра «Будь уважним і слухай команду»
Мета: розвивати вміння швидко зосереджуватися, стимулювати увагу, вчити швидко і точно реагувати на звукові сигнали.
Гравці ідуть по колу. Коли ведучий плесне в долоні 1 раз, діти мають зупинитися і прийняти позу журавля (стояти на одній нозі, руки в сторони). Коли плесне два рази, гравці приймають позу жаби (присідають). На три сплески знову ходять по колу.
4-5 років - 3 фігури. 5-6 років - 5 фігур.
Гра «Люстерко»
Мета: розвивати зорове сприймання, здатність до переключення та розподілу уваги.
Дорослий пропонує дітям бути його люстерком, повторювати всі дії, які він робитиме (піднімає одну руку, тупотить обома ногами, махає спочатку однією рукою, потім обома - дитина повторює).
4-5 років - 4 рухи. 5-6 років - 6-8 рухів.
Гра «Орнамент»
Мета: закріплювати вміння добирати фігури, орієнтуватись одночасно на форму і колір.
Дорослий показує, яку він має гарну серветку. Діти називають, яка фігура у неї посередині; які візерунки по кутах; які фігури наклеєні по кутах (червоні кола). Далі діти мають прикрасити свої серветочки: «У вас багато, дітки, різних фігурок. Виберіть потрібні і розкладіть їх по серветках так, як на цій». Дорослий стежить за тим, як діти виконують завдання, допомагає тим, кому важко.
4-5 років - по 4 червоних, 4 зелених. 5-6 років - 6 червоних, 6 зелених.
Рекомендації педагогам у роботі з важкими
підлітками
Працюючи з «важким» підлітком, потрібно:
1. У конфліктних ситуаціях не намагатися здобути перемогу будь-якою ціною - ми теж маємо право змінювати погляди, ми не застраховані від помилок, у дечому можемо і поступитися.
2. Діяти тільки тактичним маневром і ніколи - прямою атакою. Вислуховувати все, не реагуючи негайно ж, і тільки потім, вибравши слушний момент, без роздратування висловити свою думку, що вносить поправки в почуте. Розкривати причини неправильних поглядів підлітка, показувати, в чому помилковість його міркувань, і таким шляхом розвивати і направляти його розумовий процес, забезпечуючи необхідними джерелами.
3. Бути самокритичними, принциповими, намагатися настільки зміцнити довіру молодої людини, щоб він ділився з нами своїми можливими неприємностями.
4. Не ставити на підлітку хрест, адже його загострене самолюбство і соціальна позиція виникли саме внаслідок попередніх соціальних збоїв, які постійно нагадують про себе і підживлюють небажану поведінку.
5. Не намагатися загнати підлітка в глухий кут, поставити в скрутне становище. Не вдаватися до фізичного покарання.
6. Вимагаючи щось від підлітка, не можна торгуватися.
7. Намагатися дотримуватися принципу А.С. Макаренко: чим більше ми поважаємо людини, тим вище наші вимоги до нього.
8. В особистих бесідах посилювати цілеспрямовану життєву орієнтацію підлітків і розвивати їх ідеал Я.
ПАМ'ЯТКА
«Робота із учнями, що слабо встигають»
Під час опитування
-учневі пропонується приблизний план відповіді;
-дозволяється користуватися планом, складеним дома;
-відводиться більше часу для підготовки до відповіді біля дошки;
-можна робити попередні записи;
-користуватися наочністю;
-створювати ситуацію успіху;
-періодично перевіряти засвоєння матеріалу за темами;
-виробляти позитивне ставлення.
Під час вивчення нового матеріалу
-концентрувати увагу на найбільш важливих і складних розділах;
-частіше звертатися із запитаннями;
-залучати учнів як помічників;
-стимулювати питаннями, підтримкою у разі виникнення труднощі.
У ході самостійної роботи
-давати завдання, спрямовані на усунення помилок, допущених під час відповідей чи письмових робіт;
-зазначати позитивні моменти для стимулювання;
-допомагати під час усунення типових помилок поясненнями;
-допомагати частково.
Під час організації домашньої роботи
-підбирати завдання щодо усвідомлення та виправлення;
-проводити попередній інструктаж про порядок виконання домашньої роботи, про можливі ускладнення;
-розподіляти навантаження, аби уникнути перевантаження школярів.
П'ять секретів встановлення духовних стосунків між педагогом та учем
*Спілкуйся якомога більше з дітьми, особливо в позаурочний час.
* Пам ' ятай: знання стосунків у колективі (лідери, підлідери, відторгнуті, ізольовані, група ризику) обов'язково допоможе на уроках, особливо в екстремальних ситуаціях.
*Пізнай у дітях себе колишнього – й навчайся у дітей! Відчувай іншу людину, сприймай її такою, якою вона є, зрозумій її внутрішній світ, передбач поведінку. Умій передбачати й оцінювати якусь ситуацію, річ або точку зору учня очима самого учня.
*Запам ' ятай: духовний контакт – це така сфера, яка легко руйнується, отже, постійно підживлюй її. Дрібниць у стосунках немає. Інколи дрібниця, на твою думку, вважається вагомою обставиною в очах учня чи класу. Найбільше зміцненню духовних контактів сприяють спільні інтереси та потреби.
*Дорожи довірою дітей. Це вагомий компонент у діяльності будь-якої соціальної групи, який досягається завдяки особистій компетентності, сумлінності, чесності.
ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ.
ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ
Завдання правової освіти та правового виховання:
– сприяти становленню активної позиції учнів щодо реалізації прав і свободи людини;
– надати основні правові знання, сформувати мотивацію та вміння, необхідні для відповідальної участі молоді в громадському житті;
– створити умови для набуття учнями досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії.
Основні принципи правової освіти і виховання
Зв’язок із практичною діяльністю:
- передбачає пріоритетність зорієнтованості учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати рішення і діяти у правовому полі;
- зорієнтованість на позитивні соціальні дії, що означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, виховання потреби вчитися громадськості протягом усього життя;
- демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством, з колективом, передбачає гуманістичні відносини між педагогами й учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими соціальними угрупуваннями (сім’єю, дитячими і молодіжними організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.);
- плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної різноманітності; виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу.
Зміст правового виховання
Одним із завдань, яке має бути розв’язане системою правового виховання є забезпечення функціональної правової вихованості. Тому зміст виховання в школі-інтернаті, групі продовженого дня має бути спрямований на здобуття учнями знань, вмінь, досвіду правових дій, громадянських переживань, що забезпечують успішність реалізації інтересів особистості у всіх сферах життя.
Ідеї прав людини мають бути основними та наскрізними в системі всього шкільного життя, в його формальних та неформальних проявах.
При реалізації змісту правової освіти і правового виховання в школах-інтернатах необхідно дотримуватись:
– особистісно зорієнтованого підходу, за якого в центр навчально-виховного процесу ставляться інтереси особи учня. Центральною ідеєю правової освіти при цьому є виконання "Декларації прав людини”, а зміст її спрямовується на виховання, громадянина демократичного суспільства, патріота України, який будує свою діяльність на основі визнання абсолютної цінності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід при формуванні змісту правової освіти передбачає врахування вікових особливостей учнів, розробку змісту кожного конкретного етапу навчання і виховання за віковою вертикаллю у взаємозв’язаному контексті всього змісту освіти і виховання;
– діяльність підходу, який визначає спрямування змісту правового виховання на формування вмінь, що забезпечують розвиток соціальної активності особистості. Цей підхід реалізується шляхом створення навчальних, виховних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні загальнолюдські та громадянські цінності. Реалізація цього підходу здійснюється через роботу шкільного співуправління шляхом реалізації глобальних проблем через локальні на основі позитивного досвіду участі учнів в окремих акціях, проектах тощо.
Правове виховання в школах повинно здійснюватись засобом цілеспрямованого впливу на організацію навчально-виховного процесу за такими напрямами:
· Створення тематичного курсу спілкування. Ознайомлення школярів з елементами правової освіти починається вже в школі І ступеня на годинах спілкування.
У середніх і старших класах на таких бесідах треба давати учням певні знання щодо теоретичних засад демократії, історичного досвіду і життя сучасних демократичних суспільств, взаємозв’язку політичної та економічної системи, прав людини і механізмів їх захисту.
· Введення змісту правового виховання до вже існуючих шкільних заходів.
Розробка і впровадження тематичних блоків у процесі виховної роботи. можливе введення окремих елементів змісту правового виховання при організації дозвілля і відпочинку школярів.
· Організація правового виховання під час позакласної та позашкільної діяльності.
Для цього застосовуються найрізноманітніші форми та методи роботи: традиційні зустрічі з працівниками правоохоронних органів, з викладачами правових дисциплін, ВНЗ, екскурсії та експедиції, які мають право виховання спрямування, диспути, дебати, заходи змагального характеру. Це дає можливість учням набути безпосереднього досвіду в реалізації прав і свобод людини, сформувати організаційні та комунікативні вміння.
· Організація демократичного шкільного життя.
Школа як цілісний інститут є середовищем реалізації правової освіти і виховання. Правові навички діти засвоюють, беручи участь у повсякденному житті школи, спільноти, громади. При цьому школа може виступати як модель світу дорослих. Практичною школою демократії має стати учнівське самоврядування.
Ефективне правове виховання можливе лише за реалізації прав і свобод людини в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями має бути для учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Педагог повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку. Необхідно залучити до співпраці зі школою батьків (якщо такі є), культивувати серед них правову культуру.
Успішність здійснення правової освіти та правового виховання значною мірою визначається методами, які використовуються педагогом в процесі роботи. Пріоритетну роль у громадянській освіті відіграють активні та інтерактивні методи, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення.
Можна використовувати також традиційні: лекції, диспути, бесіди, самостійна робота з періодикою, написання рефератів, учнівські доповіді, повідомлення.
Застосування наведених форм і методів правого виховання створює умови для формування в особистості поведінкових норм, здатності адаптуватися до нових соціальних умов, орієнтуватися в них, захищати свої права, поважати інтереси і права інших.
Правове виховання може бути ефективним лише за умови створення правового простору в класі та школі на засадах взаємної довіри, поваги до прав і свобод, толерантності, забезпечення умов для розвитку в учнів почуття власної гідності.
Одним із основних аспектів правовиховної роботи навчального закладу є формування у школярів правової культури.
Основні засади профілактики правопорушень серед неповнолітніх
Профілактика правопорушень серед молоді – це сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на нейтралізацію причин та умов правопорушень і злочинності. Складовими цієї важливої справи є формування у підлітків правильних потреб та інтересів, підвищення їх правосвідомості. Досвід показує, що увага до цього питання невипадкова, адже статистика свідчить, що кількість злочинів та протиправних дій, які були вчиненні неповнолітніми постійно зростає. Це велике державне питання. В його правильній постановці і розв’язанні заінтересовані всі: державні структури, громадські організації, школа і сім'я. Воно зачіпає долю мільйонів людей, більше того – майбутнє нашої країни. Ідеї демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу в освітніх закладах слід реалізовувати в тісній взаємодії з релігійними закладами, медичними, юридичними та соціального захисту населення. Тільки в співпраці та плідній взаємопов’язуючій роботі, включаючи і співпрацю шкільного психолога та соціального педагога, можна прийти до бажаних змін, забезпечити відповідну корекційну роботу з окремими учнями, які мають асоціальну спрямованість поведінки.
Необхідність створення комплексної інноваційної моделі профілактики підліткової злочинності зумовлена передусім потребою в новій, більш ефективній системі реагування на правопорушення та запобігання злочинності серед неповнолітніх. Нове розуміння принципів профілактики злочинності ґрунтується на рекомендаціях Європейського Союзу, документах ООН та ЮНІСЕФ.
Безперечно, правопорушення тісно пов’язані з процесами деморалізації суспільства, бездомності, безробіття, з стрімким розвитком наркоманії, токсикоманії, з розпадом сім’ї, з розповсюдженням інших соціально негативних явищ.
Принципи, на яких базується сучасна система профілактики злочинності:
1. Проактивний, відновний підхід.
запобігає правопорушенням, усуваючи причини та обставини, що можуть спонукати підлітків чинити протиправні дії (проактивний підхід);
передбачає активну участь громади в процесі реабілітації дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з законом або виявляють девіантну поведінку, зокрема надання підтримки та допомоги в її ресоціалізації та реінтеграції (включення в громаду);
створює умови для того, щоб правопорушники взяли на себе належну відповідальність за свої вчинки: усвідомили наслідки скоєного й спрямували свої дії на їх виправлення та відновлення стосунків і миру в громаді (відновний підхід).
2. Врахування психологічних особливостей (враховуються особливості психічного та фізичного стану молодої людини в період формування її особистості, коли їй особливо потрібні підтримка і турбота з боку дорослих, і тому вона має нести справедливу та пропорційну відповідальність за свої дії).
3. Повага до суспільних цінностей (профілактика ґрунтується на засадах поваги до суспільних цінностей, орієнтована на формування в соціумі шанобливого ставлення до загальнолюдських моральних засад, поваги до особистості, а також ґендерних, етнічних, культурних та мовних відмінностей).
4. Визнання прав дитини (визнаються права та свободи дитини, які закріплені в Міжнародній конвенції про права дитини, зокрема її право бути вислуханою та брати участь у процесі прийняття рішень, які впливають на її життя).
На сучасному етапі профілактичної роботи серед дітей та учнівської молоді здійснюється об'єднання ресурсів громади з метою зменшення рівня злочинності серед неповнолітніх. В першу чергу це залучення до профілактичної роботи представників правової системи, зокрема правоохоронних органів, а також органів місцевої влади, соціальних служб і неурядових організацій, які спільно створюють Координаційну раду з профілактики злочинності. Координаційна рада має повноваження ухвалювати рішення щодо адаптації і забезпечення функціонування моделі на рівні міста, району чи області. Координаційна рада також сприяє формуванню мультидисциплінарної команди, до складу якої входять представники відповідних служб громади. Члени мультидисциплінарної команди — це фахівці різноманітних організацій та установ, які об'єдналися для надання безпосередньої допомоги в кожному конкретному випадку, в цьому полягає комплексний підхід до роботи з дітьми та молоддю, що виявляють девіантну чи делінквенту поведінку.
Три рівні профілактики
Три рівні профілактики підліткової злочинності різняться цільовими групами, методами роботи та інструментами.
Первинна профілактика спрямована на налагодження позитивної соціальної взаємодії підлітків (соціально прийнятної, законослухняної поведінки). Основними суб'єктами профілактичної діяльності на цьому рівні є система освіти та шкільні служби порозуміння (ШСП), які під час тренінгів та «кіл» проводять ціннісно-орієнтоване навчання підлітків навичкам конструктивної взаємодії. Передбачається також включення навчальних компонентів з відновного та проактивного підходів в інформаційну стратегію міліції для інформування громадськості та дітей, учнів навчальних закладів. Стратегію інформаційної кампанії розробляє Рада профілактики школи — як невід'ємна частина моделі профілактики підліткової злочинності.
Вторинна профілактика необхідна тоді, коли кримінальна міліція у справах дітей або дільничний міліції реєструють адміністративне правопорушення або інший прояв девіантної/делінквентної поведінки, що не підпадає під дію статей Кримінального кодексу України. в основному (якщо випадок не надзвичайно серйозний) профілактичну діяльність здійснює шкільна Рада профілактики, практичний психолог або соціальний педагог.Важливим напрямком в роботі шкільного психолога і соціального педагога є психокорекція (педагогічна корекція — соціальна педагогіка), а психодіагностика повинна носити лише прикладний характер. Основу психокорекційної діяльності складає робота з психокорекційними групами, в які входять підлітки, схильні до асоціальної поведінки, які вже скоїли незначні правопорушення, стоять на шкільному обліку важковиховуваних дітей або на обліку в комісіях в справах неповнолітніх. Психологом в тісній співдружності з соціальним педагогом організовувались та проводились лекції, семінари для вчителів, батьків з метою підвищення їх психологічної компетентності. Їх ознайомлювали з причинами відставання у навчанні школярів, з проблемами неблагополучних сімей і т.д. На заплановані виховні заходи запрошувались до школи такі спеціалісти, як юрист, інспектор у справах неповнолітніх, нарколог, гінеколог, андролог, сексопатолог і т.д. Після проведення таких заходів значно збільшується число консультацій з питань виховання та навчання підлітків, адже на основі психологічної діагностики, бесід, спостережень надавались конкретні рекомендації учителям і батькам про дальшу роботу з ними.
Таким чином, шкільним психологом і соціальним педагогом в загальноосвітніх закладах проводиться значна профілактична робота з неповнолітніми, схильними до правопорушень.
Це, зокрема:
Шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними.
Відвідування неблагополучних, проблемних сімей (щотижня).
Спільні виступи на батьківських зборах, консиліумах, психолого-педагогічних семінарах.
Проведення виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги.
Ведення картотеки (неблагополучні сім’ї, діти-інваліди, діти з послабленим здоров’ям, діти-сироти, обдаровані діти, важковиховувані і т.д.)
Консультативна робота з учнями, батьками, вчителями.
Співробітництво з комісією в справах неповнолітніх.
Співробітництво з медичними закладами.
Співробітництво з центрами соціальних служб для молоді.
Робота з педагогічним колективом школи: (ознайомлення з новинками психолого-педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх і т.д.).
Третинна профілактика застосовується щодо підлітків, які скоїли правопорушення або злочини. Тож мета профілактики цього рівня — реабілітація правопорушника таповернення його в громаду. Для цього залучають належні ресурси громади та створюють середовище підтримки, що допомагає усунути причини кримінальної поведінки.
Основним на цьому рівні є програма відновного правосуддя. Її суть полягає в тому, що всі особи, причетні до злочину, мають змогу зустрітися і спільно обговорити його причини й наслідки та визначити дії, які допоможуть усунути (виправити) завдану злочином шкоду. Завдяки такій зустрічі підліток має усвідомити вплив своєї протиправної поведінки та взяти відповідальність за її наслідки, виявивши це через виправлення заподіяної шкоди.
Очікувані результати профілактики підліткової злочинності:
Використання дільничними інспекторами міліції, шкільними психологами та соціальними педагогами відновних підходів у роботі з дітьми, які перебувають у конфлікті з законом.
Зменшення кількості випадків девіантної та делінквентної поведінки серед дітей, які навчаються в закладах освіти.
Зменшення кількості повторних правопорушень серед осіб.
Профілактична робота громадськості органічно поєднує чуйність до підлітка, постійну готовність прийти йому на допомогу з глибокою принциповістю, без будь-яких відхилень від суспільної моралі. А це означає забезпечення морального здоров'я нашого суспільства, справді гуманних відносин і взаємної поваги між людьми.
Цій меті підпорядковані всі засоби економічного, культурного та виховного характеру: правове виховання, цілеспрямована діяльність по усуненню обставин, що сприяють правопорушенням, комплексна система виховання в сім'ї, школі. Цілісний підхід до справи профілактики правопорушень передбачає використання і громадської думки, і методів переконання, і закону.
Програма Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України
Немає коментарів:
Дописати коментар